Чимало власників всерйоз вважають, що собаки, подібно до рибки Дорі з відомого мультика, пам’ятають лише три секунди. Далі їх пам’ять, так би мовити, «самоочищається». У відповідь на запитання, звідки така інформація, знавці найчастіше знизують плечима: ну, чули десь. Їм навіть не спадає на думку, що, якби це було правдою, собаки за визначенням були б нездатні нічому вчитися. Також не могли б нікого пам’ятати, включаючи членів своєї сім’ї.

Собаки пам’ятають

Зрозуміло, їх пам’ять працює не так, як людська. Але, запевняю вас, її ресурсів більш ніж достатньо, щоб впізнавати людей навіть після довгої розлуки. Потенційно собака здатна пам’ятати «свою» людину все своє життя. У мережі можна знайти чимало історій про щасливе возз’єднання власника та його вихованця через роки. Більшість із них, я впевнений, чиста правда.

Собаки все запам’ятовують інакше

Як саме працює собача пам’ять – це головна загадка. Наскільки вдалося з’ясувати вченим, основна відмінність між людиною та собакою полягає у типі пам’яті. Вона використовується при довготривалому зберіганні особистої інформації. Якщо точніше, ми широко використовуємо для цього епізодичну пам’ять, а собаки – асоціативну.

Епізодична пам’ять зберігає більшість контекстуально пов’язаних деталей подій, що відбуваються з нами, включаючи час, місце, «склад учасників» та емоції, які ми в цей час відчуваємо. Спогади зберігаються у нас протягом усього життя, і ми можемо за сильного бажання (або, припустимо, під гіпнозом) до найменших подробиць відновити їх у нашій уяві.

У контексті наших стосунків із собакою це виглядає так

Хочемо ми чи ні, у нас у пам’яті зберігаються не тільки назва розплідника, де ми взяли свого цуценя, і дата, коли ми вперше його побачили, а й те, якої форми був вузлик на кольоровій ниточці, якою заводчик його помітив, і навіть яку іграшку малюк тримав у зубах, вибігаючи нам назустріч.

Собаки теж здатні використати епізодичну пам’ять

Однак, як показують дослідження, собачі можливості в цьому плані набагато скромніші за людські. Собаки здебільшого користуються асоціативною пам’яттю: завдяки добре розвиненим органам почуттів, серед яких особливе місце займає нюх, вони створюють міцні взаємозв’язки між різними відчуттями та оточуючими людьми.

У пам’яті собаки будь-яка окремо взята людина є унікальним пазлом з безлічі запахів, звуків і відчуттів. Кожен із фрагментів цього пазла викликає у собаки переживання, приємні чи неприємні, і, залежно від того, як людина загалом до неї ставиться, собака асоціюватиме його з любов’ю та безпекою або ж болем та страхом.

Все це загалом формує їх спогади

Іншими словами, ваш собака не може в деталях згадати, наприклад, день, коли зустріла вас, зате чудово пам’ятає пов’язані з вами почуття – любов, щастя, безпека або, навпаки, тривогу. У певному сенсі можна сказати, що собака запам’ятовує не місце, де ви з нею були, а емоції, які у неї викликало ваше спільне проведення часу.

Як собаки згадують людей?

Нам, щоб згадати людину, чия особа здалася знайомою, досить просто озирнутися в минуле, на події, які з нею пов’язані. До речі, вчені кажуть, що ми в такі моменти не «замислюємося», а чекаємо, коли пам’ять сама знайде потрібну інформацію. Давність подій не має великого значення: вони могли статися вчора, позавчора і навіть десять років тому. Рано чи пізно в нашій голові спливають дати, імена, місця – а також те, чим людина заробляє на життя, або які ваші стосунки з нею.

Собаки розпізнають людей не за подіями, а за своїми асоціаціями з ними

Очевидно, відчувши знайомий запах або побачивши в натовпі знайомий силует, собака згадує відчуття, пов’язані з людиною, якій належать ці ознаки – подібно до того, як ми відчуваємо сплеск емоцій, відчувши аромат парфумів коханої людини. Поступово відчуття різних модальностей складаються у собаки на єдину картину.

Сила спогадів безпосередньо залежить від того, скільки часу ви проводите з собакою: чим його більше, чим більше цікавих подій ви разом з нею пережили, тим асоціації, що міцніше виникають з вами. Собаки можуть використовувати ці асоціативні спогади, щоб визначити, у скільки ви прийдете додому з роботи або о котрій годині ви повинні їх погодувати. Вони також можуть вигадати, як розповісти вам про щось, ґрунтуючись на цих асоціаціях, оскільки прекрасні аналітичні здібності дозволяють собакам зрозуміти закономірності поведінки тієї чи іншої людини.

Асоціації не обов’язково є позитивними

Якщо перший досвід поїздки на машині виявляється неприємним, собака може почати асоціювати машину зі стресом і, як наслідок, відмовлятися сідати в неї. Якщо собака часто наражається на жорстоке поводження, у неї напевно виникнуть негативні асоціації, наслідком яких стане сильний страх перед певним типом людей.

“Собака забуде мене, якщо я поїду”

Як показує мій досвід спілкування з клієнтами, один із найсерйозніших страхів у власників-новачків, тобто у тих, хто вперше в житті завів собаку, пов’язаний саме з «короткою пам’яттю» собак. Послухавши на прогулянці вигадки чергового доморощеного знавця, недосвідчений власник починає побоюватися, що його улюбленець забуде «свою людину», поки той перебуватиме у відпустці чи тривалому відрядженні.

Нісенітниця?

Зрозуміло. Занепокоєння із цього приводу не має під собою жодних підстав. Щоразу, коли мої клієнти порушують цю тему, я поспішаю їх заспокоїти: собака не забуде, обіцяю. Їй може знадобитися хвилина-друга, щоб дізнатися знайому людину після довгої розлуки – так само, як нам, – але зрештою вони обов’язково впізнають.

Собаки пам’ятатимуть вас і через багато років

Кому, як не мені, людині, яка часом відвідує своїх давніх клієнтів і бачить їхню реакцію на свою появу, знати про це.

Без регулярного підживлення довготривалі спогади, побудовані на асоціаціях, згодом можуть слабшати. Але вони ніколи не зникають повністю. Зрозуміло, що міцніший емоційний зв’язок собаки з будь-якою людиною, тим довше спогади про нього зберігатимуть яскравість у пам’яті тварини. Як я вже зазначив на початку статті, потенційно – нескінченно довго.

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook: